Екскурсія у Меджибіж

Вартість

400 грн.

Тривалість

до 5 год.

Вхідні квитки

дорослий 25 грн.
дитячий 15 грн.

Транспорт

70 км
Замовити

Меджибіж - селище міського типу у Хмельницькій області. Воно розташоване у місці, де зливаються дві ріки - Бужок та Південний Буг, і саме тому воно має таку назву. Перші письмові згадки про місто Меджибіж з'явились у Іпатіївському літописі і датуються 1146 роком. За часів Київської Русі Меджибіж був важливою оборонною спорудою та досить великим для тих часів містом. Археологічні дослідження дають змогу стверджувати, що до татаро-монгольської навали місто було давньоруським форпостом. Цитадель, оточена земляними валами, розташовувалась на схилі високого пагорбу, на верхівці якого була побудована церква. На жаль, у XIII столітті оборонні споруди та церква були знищені татаро-монгольськими завойовниками.

Меджибізький замок - середньовічна фортеця

У нинішні часи Меджибіж відомий своєю фортецею. Меджибізький замок — яскрава перлина історії Волині та пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Він посідав чільне місце серед світових фортець середньовіччя. Оборонна споруда побудована у стилі Ренесанс. Перші письмові згадки про Меджибізький замок з'явилися у 1516 році. У цей час Меджибіж належав польському князю Миколі Синявському. Вважається, що замок був зведений на місці зруйнованої старовинної фортеці. У 1540 році князь реконструював Меджибізький замок, після чого той набув свого сучасного вигляду. Була створена потужна система укріплень, що збереглася до теперішнього часу. У замку був споруджений палац та резиденція князя. Замок розташований на мисі між двома річками, тому має форму витягнутого трикутника. Стіни Меджибізького замку мають товщину до 4 метрів та заввишки до 17 метрів у найвищих місцях. У вершинах трикутника споруджені кутові вежі, що значно виступають за лінію мурів - Офіцерська башта, Лицарська вежа, Північна вежа. Замок займає територію близько 0,75 га. На території замку знаходиться Палацовий комплекс, що примикає до Офіцерської вежі та побудований на глибоких підвалах, що мали стратегічне призначення.

Низка власників Меджибізького замку

Меджибіж був розташований поблизу кордонів, тому мав велике оборонне значення. Він пережив чимало війн, що точилися на цих землях протягом кількох століть. За весь період існування Меджибіж неодноразово міняв своїх власників. Ним володіли князь Київської Русі, татаро-монголи, литовські князі, польська шляхта, турки, Російська Імперія. Період польсько-турецьких війн виявився для Меджибіського замку самим насиченим - протягом 30 років він міняв своїх власників - турків, поляків, козаків, які володіли ним менше року. У зв'язку з розвитком вогнепальної зброї та фортифікаційного мистецтва замок потроху модернізувався - мури бутувалися землею, прибудовувалися контрфорси, мінялись розміри та схеми стрільниць. У 1848 році замок перейшов до військових Російської Імперії, після чого кардинально змінив свій зовнішній вигляд і з ренесансної оборонної фортеці перетворився на білосніжний палац у стилі романтизму. У радянські часи у Меджибізькому замку був розташований маслозавод, а після Другої Світової війни частину його стін було розібрано для будівництва сільради. У 1967 році за замок взялися спеціалісти інституту "Укрпроектреставрація", які проводили дослідження місцевих памяток. З того часу і по сьогоднішній день на території замку проводиться реставрація та дослідницькі роботи. Був проведений комплекс робіт по зміцненню стін фортеці, частково реставровані Лицарська вежа, церква, адміністративний, каретний та східний корпуса. У 2001 році Меджибізькому замку присвоєно офіційний статус історико-культурного заповідника державного значення. У замку працює краєзнавчий музей.

Метаморфози замкової церкви у Меджибожі

Посередині замкового двору розташована церква Святого Миколая (Замкова церква) - центральна будівля стародавньої фортеці. Зараз це діючий православний храм. На території фортеці храм існував ще до монголо-татарської навали, під час якої був зруйнований. Після звільнення Поділля у XIV столітті князі Коріатовичі відбудували фортецю і наново побудували церкву. У XV столітті церкву перетворили на костел, а за часів Синявських костел слугував каплицею. Коли Меджибіж перебував під владою Османської імперії, у XVII столітті церкву перетворили на мечеть. Наприкінці XVII століття після відновлення Подільського воєводства храм знову перетворили на костел. У 1831 році храм було переосвячено у православну церкву Святого Миколая. У радянські часи церкву було закрито, а у 2005 році було повернуто у користування православній громаді. 22 травня 2007 року відбулося освячення церкви та перший вхід.

Засновник хасидизму Ізраїль Баал Шем Тов

Меджибіж цікавий і відомий не тільки своїм замком і християнськими культовими спорудами, але й тим, що тут свого часу жив і зараз похований засновник хасидизму, однієї з течій юдаїзму, Ізраїль Баал Шем Тов (Бешт) (у перекладі зі давньоєврейської – "володар доброго імені" або ж "добрий чудотворець"). Його могила стала місцем паломництва для багатьох євреїв-хасидів з усього світу. Зараз мармурова плита, під якою він похований, знаходиться у склепі-капличці.

Фестиваль "Стародавній Меджибіж"

З 2004 року щорічною традицією став Всеукраїнський історичний фестиваль "Стародавній Меджибіж", що приваблює чимало туристів та реконструкторів історичних подій, що приїздять сюди взяти участь у боях, стрілецьких турнірах, конкурсах костюмів та менестрелів.

Дізнатись про інші екскурсії

Свята та фестивалі

14.01 - Фестиваль-конкурс "Подольская Маланка»

27-29.03 - Всеукраинский фестиваль-конкурс хореографического искусства "радо-Dance"

25-26.04 - Официальное открытие туристического сезона "Каменец-Подольский туристический"

01-03.05 - Международный рыцарский фестиваль "Форпост"

01-03.05 - Фестиваль кофе "Каменецкая турка»

15-17.05 - Международный фестиваль национальных культур "Остров семи сокровищ»

15-17.05 - Фестиваль воздухоплавания "Кубок Подолья"

16.05 - День города "Каменец объединяет сердца и народы»

27-29.03 - Всеукраинский фестиваль-конкурс хореографического искусства "радо-Dance"

25-26.04 - Официальное открытие туристического сезона "Каменец-Подольский туристический"

+38 (068) 903-35-04